Перш за все - це засіб розваги, а вже потім джерело знань і помічник у навчанні. Та й, чесно кажучи, не все друге взагалі застосовують. Дуже малий відсоток підлітків використовують комп'ютер та Інтернет в навчальних цілях.
Більша частина підлітків проводять величезну кількість часу в різноманітних чатах і форумах, що, на їхню думку, розширює їх кругозір і світогляд. Але ж насправді це зовсім не так! Від цього вони стають тільки тупіший і обмеженішими - у спілкуванні, і свободі в цілому. Це вже в деяких випадках переростає в залежність. Але на жаль довести це самому підліткові неможливо! Він повинен сам це зрозуміти і усвідомити - тільки тоді можливо все змінити!
Для більшості підлітків Всесвітня мережа - це чергова іграшка для отримання цікавить його інформацією, корисною з його точки зору, але ніяк не з точки зору дорослих.
Мільйони людей перебувають у своєрідній залежності від Інтернету, і це не тільки підлітки, це і цілком дорослі чоловіки і жінки. Інтернет допомагає багатьом заміняти спілкування в реальному житті, але хіба це добре, тут же заперечать багато читачів. Природно це не дуже добре, але багатьом просто дуже важко спілкуватися в реальності. Просто буває так, що тебе не розуміють, вважаєш себе ізгоєм у цьому суспільстві, а в Інтернеті знаходиш людей, у яких з тобою однакові погляди, і жити стає легше!
Але не все втрачено. Не все так жахливо як здається на перший погляд. Є й ті, для кого Інтернет - це не замінний помічник для отримання знань. А хтось, взагалі до цих пір просиджує в бібліотеках і отримує інформацію «по старинці». Маже це і не так уже й погано? Так, безсумнівно, Інтернет набагато спрощує нам життя. Одним натисканням клавіші, ми отримуємо інформацію, у пошуках якої ми могли б витратити «купу» часу. А тут усе як на долоні: будь-яка енциклопедія, довідник, рідкісна або дорога книга, яку можливо ви ніколи і не купили б.
Інтернет поганий тим, що він не має меж! Тобто, він не убезпечує підлітків від не нормативної інформації, яку їм зовсім нема чого знати. З усього вище сказаного випливає те, що, остається сподівається тільки на свідомість самих дітей, на їхню чесність. Чесність перед самим собою. Було б здорово, якби кожен задумався, замислився про себе, про свої вчинки, і, що взагалі він зробив для того, що б світ став кращим. Про те, скільки дорогоцінного часу він втрачає, просиджуючи в Інтернеті за безглуздим заняттям. Підлітковий період і наша молодість - це саме чудове час, який потрібно заповнити яскравими моментами і провести його з користю - по максимуму! Що б потім не було боляче за безцільно і марно прожиті роки!
Споконвіку, кожне покоління дорослих бачить в нових технологіях їх тенденцію руйнування. Платон попереджав (і цілком справедливо): «Писемність і читання знищать ораторське мистецтво». Автомобіль відняв у нас здатність до споглядальності. Телефон привів до занепаду епістолярний жанр. Місце ораторського мистецтва зайняла література. На зміну споглядальності прийшла драма. А епістолярний жанр був відроджений в електронній пошті.
Розглядаючи цю проблему, я провела соціальне опитування серед старшокласників нашої школи. Результати опитувань можна побачити у додатках до цього реферату. На жаль, результати невтішні. В опитуваннях брало участь від 38 до 49 респондентів.
Немає коментарів:
Дописати коментар